Не забуду ключ журавлів
по синяві неба
над пшеничними полями осені.
Я не забуду твои глаза,
которые молчали в тишине
глядя на меня
у старой часовни.
Ти прости, що пішла від тебе
стежками літа полуничного
без відповіді.
Но ты не просил от меня
ни любви, ни счастья
ни совета.
А, знаєш
я просто відмовляюся зараз,
але любити тебе
так і не змогла
змусити серце.
Пусть улетают птицы.........До весны!
Сибирь
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Copyright MyCorp © 2024 |
 |